Skip to Content

Чебрець звичайний - тимьян обыкновенный

Наименование: Чебрець звичайний - тимьян обыкновенный

Чебрець звичайний (Thymus vulgaris);тимьян обыкновенный

Невеликий (до 50 см заввишки) півкущик родини губоцвітих. Стебло прямостояче або підведе­не, дуже гіллясте, в нижній части­ні здерев'яніле; гілки трав'янис­ті, тонкі, чотиригранні, сірувато-опушені. Листки дрібні (5—10 см завдовжки), супротивні, коротко-черешкові, видовжено-ланцетовидні, сіруваті, густо опушені, ці­локраї, з крапчастими залозками і загорнутими донизу краями, дуже запашні. Квітки дрібні, неправильні, в пазушних пів­зонтиках, що утворюють не­справжні кільця, зібрані у рихлі китицевидні суцвіття; віночок двогубий, лілувато-рожевий, рід­ше білий. Плід складається з чо­тирьох однонасінних горішкоподібних часток. Цвіте у червні — липні.

Поширення. Батьківщина чебре­цю звичайного — західні райони Середземноморського узбереж­жя. На півдні України його куль­тивують як ефіроолійну рослину.

Заготівля і зберігання. Для ме­дичних потреб використовують свіжу (для добування ефірної олії — Oleum Thymi) або сушену траву чебрецю (Herba Thyrni vulgaris). Заготівлю проводять у два строки: перший укіс — в період масового цвітіння рослини, дру­гий — за півтора — два місяці до кінця вегетації. Скошену траву су­шать, обмолочують, а потім на ре­шеті відділяють квітки і листя від стебел, які відкидають. Готову сировину зберігають у сухому, добре провітрюваному приміщен­ні. Строк придатності — 3 роки.

Хімічний склад. Трава чебрецю звичайного містить ефірну олію (0,8—1,2%), флавоноїди (лютео­лін, лютеолін-7-глюкозид, лютео-лін-7-диглюкозид), тритерпенові (урсолова, олеанолова, тимунова), оксикоричні і інші кислоти. До складу ефірної олії входять тимол (до 42%), карвакрол, ци­мол, пінен, борнеол, каріофілен, ліналоол і інші терпеноїди.

Фармакологічні властивості і ви­користання. У науковій медицині використовують тимол і пертусин. Зовнішньо тимол застосовують для дезинфекції ротової порож­нини, зіву й носоглотки, для лі­кування грибкових уражень шкі­ри, у стоматологічній практи­ці. Всередину його призначають як антисептичний засіб при по­носах і метеоризмі для змен­шення бродіння в кишечнику і як глистогінний засіб при анкілостомідозі, трихоцефальозі та некаторозі. Пертусин застосову­ють як відхаркувальний засіб при бронхітах і коклюші. Гале­нові продукти чебрецю звичай­ного використовують при тих же захворюваннях, що й пре­парати чебрецю плазкого.

Лікарські форми і застосування.

1. Пертусин (Pertussinum) приймають по 1 сто­ловій ложці (дітям — від половини чай­ної до 1 десертної ложки) 3 рази на день.

2. Тимол (Thymolum) застосову­ють для дезинфекції ротової порожни­ни, зіву й носоглотки (полоскання 0,05—0,1%-ним розчином), для лікування епі­дермофітії і актиномікозу (в останньо­му випадку здебільшого застосовують 10%-ний масляний розчин тимолу, яким заповнюють широко розтяту по­рожнину абсцесів), для знеболювання дентину (у складі рідини Гартмана), при поносах і метеоризмі (приймають всередину по 0,1 г 2—3 рази на день) і як глистогінний засіб. При анкілостомідозі за 1—2 дні до лікування, під час лікування і протягом 1—2 днів після лі­кування призначають напіврідкі страви без жирів і алкоголю. Напередодні лікування дають сольове проносне. Зранку каждый день лікування натщесерце дають тимол в капсулах або в порошку з цукром в таких добових дозах: дітям віком 2—5 років — 0,2—0,5 г, 6—8 ро­ків — 0,6—0,8 г, 9—10 років— 1 — 1,2 г, 11 — 15 років— 1,2—2 г, у віці 16—20 років —2,5—3 г, 21—50 років — 4 г, старішим 50 років — 3 г. Дітям віком до 2 років тимол не призначають. Добові дози ділять на 4 частини і дають одну за другою з перервами 15—20 хвилин. Через півтори години дають сольове проносне. Лікування проводять 3 дні підряд. Повторення курсу лікування, дозволяється через 2—3 тижні. Курс лі­кування трихоцефальозу складається з 5—6-денних циклів. Добова доза тимолу для дорослого 0,75—1 г. Всю дозу прий­мають зранку натщесерце. На шостий день увечері призначають сольове про­носне (рицинова олія протипоказана). Після 6 днів приймання роблять перер­ву на 6 днів. Дітям продукт призна­чають з розрахунку 0,05 г на кожен рік життя на прийом (по наведеній схемі). Найвищі дози тимолу дорослим при вживанні всередину: разова 1 г, добова 4 г. Тимол протипоказаний при деком­пенсації серцевої діяльності, хворобах печінки і нирок, виразкових захворю­ваннях шлунка і кишечника, при вагі­тності. Тимол використовують також як консервант для деяких фармацевтичних продуктів.

(web3)