Skip to Content

Ромашка лікарська - ромашка лекарственная

Наименование: Ромашка лікарська - ромашка лекарственная

Ромашка лікарська (Chamomilla recutita, синоніми: Matricaria recutita, М. chamomilla); ромашка аптечна, рум'янка, романець, рум'янок аптечний, рум'янок лікарський; родина Айстрових (Asteraceae), або Складноцвітих (Compositae);ромашка лечебная

Аптечну ромашку для лікування різних захворювань застосовували ще в античному світі. У Росії вона з'явилася тільки у XVIII сторіччі. Це однорічна трав'яниста рослина заввишки до 60 см. Стебла у неї одиночні, розгалужені від основи, вкриті листям. Листки чергові, сидячі, завдовжки до 5 см, двічіабо тричіперисторозсічені. Квітки — жовті (маточкові) та білі (язичкові), зібрані у суцвіття — кошики діаметром до 2 см. Плід -сім'янка. Цвіте ромашка лікарська з травня по вересень; плоди достигають, починаючи з липня. Щоб не плутати її з іншими видами роду, потрібно знати, що квітколоже в аптечної ромашки видовжено-конічне, виступаюче, всередині порожнисте. У дикорослому стані рослина трапляється в Сибіру, на Алтаї, Кузнецькому Алатау, у степовій частині Забайкалля,  на Тянь-Шані,  Памірі, у країнах Прибалтики. Після введення в культуру в середній смузі Росії широко розселилась но краях полів, узбіччях доріг, біля житла, на пустищах і перелогових луках — як бур'ян. В Україні невеликими групами росте майже по всій території у подібних місцях. Відносно великі площі, засаджені дикорослою ромашкою лікарською, розташовані поблизу озера Сиваш, у причорноморських районах Херсонської області на засолених луках, перелогах, серед посівів. Рослину культивують для отримання лікарської сировини на спеціальних плантаціях.

Для медичних потреб збирають квіткові кошики ромашки під час усього періоду цвітіння, обов'язково в суху погоду. Зривають чи обрізають суцвіття біля основи, без стебла. Для збирання придатні й ті кошики, які тільки-но зацвітають. Перецвілі суцвіття збирати не можна. Зібрану сировину розстилають тонким шаром і сушать у добре провітрюваному приміщенні чи під укриттям на відкритому повітрі, періодично перемішуючи. Додаткове

сушіння проводять у спеціальних сушарках при температурі не вище 40 °С. Зберігають сировину в паперових мішках чи коробках протягом року.

Квітки рослини містять ефірну олію, основна складова частина якої — біологічно активна речовина хамазулен. Вони містять також багато складних органічних сполук, серед яких вітамін С, органічні кислоти, полісахариди і мінеральні солі. Деякі популяції ромашки, залежно від місця зростання, не містять хамазулену і тому не придатні до використання. Найкраще застосовувати сировину, яку відпускають в аптеках.

Ромашка лікарська — одна з найбільш цінних лікарських рослин. Біологічно активні речовини, що містяться у ній, надають широкі терапевтичні можливості.

Відвари і настої суцвіть рослини поліпшують апетит, стимулюють виділення жовчі, усувають спазми мускулатури кишечнику, допомагають при метеоризмі. Вони позитивно впливають при різних шкірних хворобах, виявляють болезаспокійливу, бактерицидну та протизапальну дію. Настій ромашки під час Великої Вітчизняної війни застосовували для зрошення ран. Крім того, рослину використовують як протисвербіжний засіб, вона збільшує потовиділення і регулює менструальний цикл, тому входить до складу різних зборів і чаїв, які вживають при гінекологічних захворюваннях.

Найбільш ефективно діють продукти ромашки лікарської при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, органів сечовиділення, печінки, жовчнокам'яній хворобі, порушеннях менструального циклу. Особливо рекомендують настої та відвари рослини при дитячих проносах, що супроводжуються колікоподібними болями і здуттям кишечнику. Ці засоби краще застосовувати не раніше дворічного віку. Допомагають настої суцвіть і при болючих менструаціях, запаленнях жіночих статевих органів, нудоті у вагітних. У поєднанні з іншими рослинами ромашку використовують при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, запаленні кишечнику і захворюваннях органів сечовиділення. Квітки рослини входять до складу різних вітрогінних і пом'якшувальних чаїв, суміші для полоскання горла.

Про побічні дії при вживанні ромашки не відомо, проте при передозуванні її продуктів внутрішньо можливі головний біль, хрипкота, кашель, надмірні болючі менструації та психічні розлади.

При зовнішньому застосуванні ромашка виявляє протизапальну, знеболювальну, ранозагоювальну, антимікробну і протиалергічну дію. За допомогою настоїв рослини виганяють стрічкових глистів. Припарками із суцвіть ромашки лікують рак шкіри, а настій суцвіть на олії використовують у гарячому вигляді для розтирань при ревматизмі та подагрі.

Відвар суцвіть. 4 столові ложки сировини на 200 мл окропу. Нагрівають на киплячій водяній бані 15-20 хв., проціджують, доводять теплою кип'яченою водою до початкового об'єму. Приймають по 1/2-1/3 склянки 2-3 рази на день після їди. Немовлятам — по 1 чайній ложці. Відвар суцвіть ромашки лікарської для немовлят повинен бути ледь жовтуватого кольору.

Настойка суцвіть. Готують на 70%-ному спирті у співвідношенні 1:10. Приймають по 20-30 крапель 3-4 рази на день.

Настій суцвіть. 1 чайна ложка сировини на 200 мл окропу. Настоюють 20 хв., проціджують. Приймають по 1 склянці на ніч за 1 год. до сну як снодійний засіб.

Компреси, примочки, полоскання та обмивання застосовують у теплому вигляді за наведеними прописами (зовнішнє).

(web3)