Skip to Content

Васильки справжні - базилик обыкновенный

Наименование: Васильки справжні - базилик обыкновенный

Васильки справжні (Ocimum basilicum);базилик обыкновенный

Однорічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Трава і квітки мають сильний приємний аромат. Стебло пряме, галузисте, чотиригранне, 15–50 см заввишки. Листки супротивні, черешкові, яйцевидно-ромбічні, майже голі; верхівкові – лілуваті, волосисті. Квітки неправильні, з білим або рожевим віночком, зібрані в китицевидне суцвіття. Плід – з 4 горішків. Цвіте рослина в червні – липні.

Поширення. Походять васильки з Південної Азії. На Україні культивуються як ефіроолійна рослина.

Заготівля і зберігання. Використовують траву (Herba Ocimi basilici), зібрану під час цвітіння рослини. Зрізують усю надземну масу на висоті 8–10 см від поверхні землі. На рослині відростають нові пагони, які також можна заготовляти. Сушать під наметом або в приміщенні з хорошою вентиляцією. Сухої сировини виходить 16% .

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Трава рослини містить ефірну олію, глікозиди, сапоніни, рутин, каротин тощо. До складу ефірної олії входять метилхавікол, цинеол, оцимен, 1-ліналоол, евгенол і камфора.

Фармакологічні властивості і використання. Препарати Васильків справжніх мають болетамувальні, протисудомні, спазмолітичні та бактерицидні властивості. Рослину використовують як тонізуючий засіб при астенії, ослабленні функції дихання, порушенні кровообігу, пригніченому стані центральної нервової системи. Вітчизняна і зарубіжна народна медицина рекомендує Васильки справжні при епілепсії, головному болю, блюванні, простудних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, при шлункових і кишкових коліках, запаленні нирок, сечового міхура й сечовивідних каналів, як засіб, що посилює апетит, поліпшує травлення, сприяє секреції молока у матерів-годувальниць. Як зовнішній засіб Васильки справжні використовують у дерматології й косметиці. Свіже або сухе листя рослини вживають як приправу.

Лікарські форми і застосування. Внутрішньо – настій трави (2 столові ложки заливають половиною літра окропу, настоюють до охолодження) по півсклянки 2–3 рази на день.

Зовнішньо – настій трави (готують, як у попередньому прописі) для полоскань і компресів при афтозі, гінгівітах, стоматитах, екземі й алергічних дерматитах;

свіжий сік рослини для закапувань при гнійному запаленні середнього вуха.

(web3)